Iсторiя
Повoєннi
роки
....................................................................................................................................................................
|
У |
1946 році на території Річок діяли
три сільради, до яких відносились також і прилеглі села: до Ворошилівської
входили Баїха, Зелений Яр та Барила; до Петровської –
Максимівщина; до Річківської
– Рудка і Мирське.
Наполегливою
працею жителів села швидко відбудовані Річки, піднято на високий рівень
господарство колгоспів. У 1950 році проведено укрупнення господарств у 3 колгоспи: «Авангард», «Маяк
комунізму» та ім. Мічуріна. Першим головою об’єднаного господарства було обрано І. М. Бихового.
Річківська середня школа, яка ще у 1945 році з
семирічної перетворилася на середню, в 1952-1953 рр. налічувала 1280 учнів –
була однією з найбільших сільських шкіл в області. Восьмирічка в ті роки
налічувала 320 учнів. Також до сільської ради належало три початкові школи: зеленоярська, рудчанська, баїшанська. У кожній було більше 100 учнів. Сотні випускників
річанських шкіл стали агрономами, лікарями, інженерами,
вчителями, офіцерами Радянської армії.
В 1960 році була відкрита хлібопекарня, діяли майстерні
по пошиву взуття, одягу, працював сирзавод.
А через рік почав роботу цегельний завод, ще раніше відділення
«Сільгосптехніки».
З 1960 року починається перебудову дерев’яних мостів і переходів села,
їх оновлення завершилось через два з половиною десятиліття.
У 1969 році з
ініціативи голови колгоспу «Авангард» Никонова І. К., секретаря парткому
колгоспу Коломійця Д. Х. Та голови сільради Тараповського
П. І. за кошти трьох колгоспів споруджено пам’ятник-стелу воїнам, загиблим у
Великій Вітчизняній війні.
............................................................................
×Перегорнути на попередню сторінку Перегорнути на наступну сторінкуØ