Iсторi¤
—ива давнина
....................................................................................................................................................................
|
« |
а
даними сумського краЇзнавчого музею село –≥чки засноване в 60-х роках ’VII ст. (бл. 1662 р.). ѕершими
поселенц¤ми були сел¤ни-кр≥паки, ¤к≥ т≥кали з правобережноњ ”крањни в≥д гн≥ту
польських пан≥в, шукали кращоњ дол≥ тут ≥ кр≥паки з рос≥йських с≥л.
јле люди жили в цих м≥сц¤х ще задовго до цього. ѕро це
св≥дчать кургани доби бронзи, ¤к≥ вже три тис¤чол≥тт¤ височать поблизу –≥чок ≥ багаточисельн≥ знах≥дки п≥д час земл¤них роб≥т. Ќаших
пращур≥в манили надзвичайно виг≥дн≥ умови, створен≥ природою: саме тут
сход¤тьс¤ три невеличк≥ р≥чки: рига (притока р. ¬ир), ћороча
≥ Ѕез≥менна. ¬они ≥ дали назву селу.
” минулому населенн¤ –≥чок часто терп≥ло в≥д наб≥г≥в
татар. “ак у 1663 роц≥ село було пограбоване татарами, спалене, багато жител≥в
забрано в полон. ” донесенн≥ кн¤з¤ –омодан≥вського
читаЇмо: Ђ“атары
села и деревни повоевали и людей побили и въ полонъ поимали, а села –ечки совс≈мъ вз¤ли и подъ √ад¤чь подгон¤ютъЕї Ѕ≥лгородський воЇвода† називаЇ
–≥чки селом, з чого можна зробити висновок, що в той час тут уже ≥снував храм,
¤кий скор≥ше за все не вц≥л≥в п≥сл¤ нападу коч≥вник≥в.
–≥чки Ц село козацьке. « орган≥зац≥Їю слоб≥дських козачих
полк≥в –≥чки з 1668 року вже були сотенним м≥стечком —умського —лоб≥дського
полку, в ¤кому нараховувалось 353 козаки городовоњ
служби. ” њх числ≥ сотник ≤ван Ќиконов, отаман
ост¤нтин ¬асильк≥в. озак≥в, що проживали в козацьких та сел¤нських с≥мТ¤х нараховувалось 28
чолов≥к.
« перепису 1732 року в≥домо, що тут нал≥чувалос¤ 158 чол.
старшин ≥ козак≥в та 708 п≥дпомошник≥в. —отником був
јфанас≥й ≤ванович ¬исоцький.† ј √. ѕ. ƒан≥левський у своњй книз≥ Ђ”крањнська старовинаї згадуЇ
про двокласну школу, ¤ка вже д≥¤ла у –≥чках.
” 1750 роц≥ в сел≥ проживало чолов≥к≥в(ч.) Ц 1070,
ж≥нок(ж.) Ц 1025. ѕот≥м було: в 1770 р. 1461 ч., 1447 ж.; в 1790 р. 1645 ч.,
1672 ж.; в 1810 р. 2475 ч, 2563 ж.; в 1830 р. 2220 ч., 2303 ж.; в 1850 р. 2422
ч., 2589 ж.
ѕ≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ слоб≥дських полк≥в в 1756 роц≥ ≥
створенн¤ ”крањнсько-—лоб≥дськоњ губерн≥њ, –≥чки стають в≥йськовою слободою ≥
адм≥н≥стративно в≥днос¤тьс¤ до Ѕ≥лоп≥льського ком≥сарства —умськоњ пров≥нц≥њ.
¬ Ђ≤сторико-статистичному опис≥ ’арк≥вськоњ Їпарх≥њї
згадуЇтьс¤, що в 1761 р. –≥чанський храм згор≥в з
ус≥м майном Ц в≥д блискавки.
†ѕо даних 1773 року
в слобод≥ нал≥чувалос¤ 2877 чол. населенн¤ (чолов≥к≥в Ц 1435, ж≥нок - 1432), з
них 2760 так званих в≥йськових козачих обивател≥в (до ¤ких були переведен≥
козаки ≥ п≥дпомошники) ≥ 45 так званих Ђподданых черкасї, тобто
закр≥пачених.
ѕ≥сл¤ реорган≥зац≥њ —лоб≥дсько-”крањнськоњ губерн≥њ ≥
створенн¤ ’арк≥вського нам≥сництва (1780), –≥чки адм≥н≥стративно вход¤ть до
—умського пов≥ту цього нам≥сництва.
« 1796 року до того ж пов≥ту створеноњ
—лоб≥дсько-”крањнськоњ губерн≥њ, з 1835 року до —умського пов≥ту ’арк≥вськоњ
губерн≥њ.
¬ центр≥ села сто¤ла ѕокровська церква (Ђстараї),
заснована в 1821 роц≥ ≥ осв¤чена в 1832 р. ѕро≥снувала вона до 1930-х рр.† « к≥нц¤ 1870 року почали будувати новий храм
Ц “роњцький, ¤кий† д≥¤в до 1959 року,
сама церква була Ђп≥д≥рванаї в к≥нц≥ 80-х рр. ’’ ст.
¬ 1830 роц≥ населенн¤ –≥чок становило 4523 чол. ѕереважна
б≥льш≥сть сел¤н була неписьменна. ” земськ≥й трьохкласн≥й школ≥ (1878)
навчалос¤ к≥лька дес¤тк≥в сел¤нських д≥тей, здеб≥льшого д≥тей заможних сел¤н та
представник≥в м≥сцевоњ влади, але зак≥нчувало школу лише 5%. „иновники земства
зовс≥м не дбали про благоустр≥й ≥ розвиток культури села. ¬≥д холери померло в
–≥чках в 1831 роц≥ 120, в 1848 р. Ц 65 чолов≥к.
« Ђ’арк≥вського календар¤ї на 1885 р≥к в≥домо, що у
слобод≥ –≥чки нал≥чувалось 823 двори, 4508 чолов≥к жител≥в, одна камТ¤на
церква, волосне правл≥нн¤, школа, л≥карн¤, 2 хл≥бних магазини, 4 лавки, 2
посто¤лих двори ≥ 7 Ђпитейных домовї. ј у перел≥ку
фабрик ≥ завод≥в ™вропейськоњ –ос≥њ ≥ царства ѕольського 1887 року згадуЇтьс¤ цегельний
завод, ¤кий д≥¤в у сел≥ з 1883 р. Ќалежав в≥н “роњцьк≥й церкв≥ ≥ виробл¤в
продукц≥њ на 2 тис¤ч≥ крб у р≥к. ѕрацювало там 10
роб≥тник≥в.
« книги Ђ–осси¤.
ѕолное географическое описание
нашего ќтечества ї
д≥знаЇмос¤, що у 1903 роц≥ в сел≥ нал≥чувалось близько шести тис¤ч жител≥в,
в≥дбувалось по три ¤рмарки на р≥к.
¬ 1905 роц≥ в –≥чках в≥дбувалис¤ виступи сел¤н. ¬они
в≥дмовилис¤ сплачувати державн≥ податки, збирати хл≥б з пом≥щицьких лан≥в. ѕ≥д
кер≥вництвом л≥кар¤ ом≥саровського в сел≥
проводились сел¤нськ≥ збори. ѕол≥ц≥¤ на них не допускалас¤. јктивними
учасниками революц≥йних под≥й були ¬асиль јнтонович –евенко
та —ерг≥й Ќикифорович Ѕага.
¬ роки ѕершоњ —в≥товоњ в≥йни полоненими австр≥йц¤ми
зводилас¤ в сел≥ л≥карн¤, зак≥нчували буд≥вництво вже п≥д час революц≥њ.
Ќаселенн¤ волост≥ на 1 с≥чн¤ 1914 року (дан≥ —умського
музею) становило 14 700 чолов≥к. « них ж≥ночо стат≥ на 700 чол. б≥льше,
н≥ж чолов≥чоњ. ∆или великими с≥мТ¤ми по 8-12 ≥ б≥льше
УдушФ в одн≥й хат≥.
¬ 1917 роц≥ в сел≥ засновано споживче товариство.
............................................................................
ѕерегорнути на наступну стор≥нкуØ