§ § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § §  *

День села – в Річках

 

Лежать переді мною газети «Ленінська правда» та «Радянська правда», обидві майже 20-літньої давнини, і третя – зовсім новенька, цьогорічна «Білопільщина». У кожній з них по статті на тему відзначення Дня села в Річках. Писали те різні люди у різний час. То ж маємо змогу порівняти як змінилося святкування по-річанськи за два десятиліття.

У «Радянській правді» І. Дорда пише про ярмарок, який вирував на майдані біля Будинку культури, розіграш лотереї, змагання молоді у спритності, концерт колективів художньої самодіяльності – зокрема виступ фольклорного ансамблю та агітбригади районного Будинку культури. Все це можна побачити у Річках і у наші дні. А чим же відрізнялося свято радянського села від свята села українського? Не демонструються у клубі мультфільми для дітей як того грудневого вечора, та й взагалі ніяких фільмів на білому екрані не побачиш, хто зна чи й проектор у Будинку культури цілий зостався.

Але це не першорядне. Коли перегортаєш сторінку «Ленінської правди», перше що кидається у очі – дві чималих фотографії. З першої посміхається кращий механізатор колгоспу І. В. Шевченко, який отримав свідоцтво на право господарювати на Супруновому полі, а наступного року передасть його іншому механізатору – тому, який доб’ється найкращих показників у праці. На іншому знімку – група колгоспників у орденах і медалях, з червоними стрічками на грудях, вишикувались на сходах будинку культури. Це передові виробничники полів і ферм. Саме їх того дня вшановували за подвиги в роки війни та самовіддану працю в мирний час.

Урочисте відзначення кращих колгоспників, соцзмагання, виступ тодішнього голови колгоспу П. В. Кулика – це ж було перше на Білопільщині свято радянського села.

« Один з головних епізодів свята – це відкриття іменного поля. Біля пам’ятного знака, закритого білим простирадлом, вишикувались почесні люди села, члени правління колгоспу.. Під звуки урочистого маршу опускається простирадло. На пам’ятному знаку викарбувані слова: «Поле імені двічі Героя Радянського Союзу С. П. Супруна.»» Так описує цю подію громадський кореспондент «Радянської правди». Тепер того знака на полі №6 не побачиш, як не шукай. Стояв ще кілька років тому, та кудись подівся.

Слід сказати ще про одну важливу зміну, яка відбулася того дня. Це – «перейменування вулиць Люташівка, Кашубівка та Павлівська на честь знаменитих земляків села – стахановки перших п’ятирічок, відважної підпільниці Ф. І. Лисенко, прославлених героїв Радянської Армії Ф. А. Акименка та М. В. Лавриненка.» Не знаю як з іншими двома, а вулиця Павлівська в наші дні носить свою історичну назву.

А тепер повернемось у наш час. То ж читаємо статтю директора центральної бібліотечної системи  Г. Маценко в  «Білопільщині»:

 

Улюблене в народі свято Трійці в Річках збігається із Днем села. Того святкового ранку до місцевого Будинку культури сходились мешканці села, гості. Тут їх зустрічали козаки, які гостинно запрошували всіх бажаючих на свято. Святковий настрій задавали гостям шинкарка, яка частувала всіх «веселим» козацьким напоєм, та місцевий музика Григорій Миронович Солодовник. Звучали мелодії українських пісень, частівки, грали гармошка, баян, барабани.

У сквері біля Будинку культури розмістилася вбрана рушниками світлиця, оформлена працівниками місцевої загальноосвітньої школи. Її вправні господині пригощали українськими стравами: кулішем, юшкою та млинцями.

Офіційну частину свята відкрив сільський голова М.І. Солодовник. Він поздоровив односельців і запросив до слова начальника відділу культури і туризму Білопільської РДА С. В. Лукову.

...

Керівники сільськогосподарських підприємств М. П. Шафорост, А. А. Снігірьов висловили надію, що спільними зусиллями керівництва, усіх мешканців можна багато зробити для вирішення проблем села, його розквіту.

А поті були відзначення кращих сільчан. Сільський голова вручив подарунки господарю найкращого двору, найстаршому та наймолодшому жителю і подякував спонсорам свята за надану допомогу.

Вітав односельців і настоятель місцевого Троїцького храму ієрей Богдан Оприско. Він побажав добра і злагоди родинам, окропив людей святою водою.

А потім розпочалася концертна програма, підготовлена учасниками художньої самодіяльності села. Вона була яскравою, різножанровою, цікавою та веселою. Проводилися також спортивні змагання, ігри, конкурси. Вони допомогли річківцям визначити  найсильнішого, найвправнішого, найшвидшого.

А ввечері молодь зібралася на дискотеку, яка тривала до глибокої ночі.

 

За матеріалами статей:

Руденко М. Свято радянського села//Ленінська правда – 1987 – 18 грудня

Дорда І. По-нашому, по-радянськи!День села//Радянська правда – 1987 – 10 грудня

Г. Маценко. День села – в Річках//«Білопільщина» -  2006 -   №59-60 - 24 червня  року -  с.7

 

КД

 

c{d

 

§ § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § § §